Чорне крило Чорнобиля

Урок пам'яті  та смутку відбувся сьогодні в музеї Чорнобиля в нашому місті. Учні 4А та 2 В класу НВК гімназії ЗШ №3 разом зі своїми вчителями  вперше відвідали  музей та були вражені  великою кількістю експонатів, які за короткий час були зібрані самими чорнобильцями, величезними стендами, картами, та іконами.Голова спілки чорнобильців

 Грубий  Василь  Степанович розповів діткам про страшну трагедію, яка сталася 26 квітня 1986року, срашні кадри ліквідації Чорнобильської аварії демонстрували на екрані телевізора.

Вільк Станіслав Петрович розповів про свою поїздку в Чорнобиль в якості правоохоронця, та згада ті страшні часи.

"Всезнайко" у нас в гостях.

До нас у гості завітали дітки з дитячого розвиваючого центру "Всезнайко" разом зі своїми педагогами- вчителькою англійської мови та завідуючою центру Аурікою Іванівною.

Ніцак Валентина Павлівна прjвела екскурсію по бібліотеці та розповіла про  святкування Великодня.

З книгою ми дружимо, живемо не тужимо.

Нещодавно в стінах нашої бібліотеки відбулося свято книги. Учні 4Б класу  разом зі своєю вчителькою Чепернатою З.О. довго та старанно готувалися до нього. Мами шили костюми, та придбали різні аксесуари. От і настав цей святковий  день. Дівчатка та хлопчики одягнули вишиті сорочечки. Навіть Баба Яга причепурилася та була дуже симпатична. 

На свято завітав хлопчик  Нечитайло, який дуже не хотів вчитися, читати книги, а тільки розважатися.

Чарівниця:
Можна його відправити в минулий час, коли люди ще неписьменними були, а своїм потом, щоденно важкою працею з ранку до ночі здобували собі їжу, одяг, шукали захисток над головою, щоб їх вночі не роздерли хижі звірі... Вмирали від голоду, холоду, страшних хвороб... Ну, як?

Дівчинка:

Ні, гадаю, що надто жорстоко. Адже він ще дитина і не справиться з такою ситуацією, він же непристосований до такого життя. Може, щось ліпше є... Є ще якийсь варіант?

Чарівниця:

Що ж, можна його на кілька днів у ліс самого відправити. Хай набігається без їжі, без житла, страху натерпиться, може порозумнішає...

Дівчинка:

Ну, що, Нечитайле, хочеш туди, де немає книжок?

Нечитайло:

Звісно! З радістю!

Ох і натерпівся наш Нечтайло і  набідкався, але зате порозумнішав.

Ой, нічого не питайте...

Краще книжку, книжку дайте!

Був я дуже необачний,

Я не знав, що там так лячно.

Люди ті ще зовсім темні,

Зовсім, зовсім неписьменні.

У страху живуть, страждають,

Нічогісінько не знають.

Нічогісінько не вміють,

Про добробут тільки мріють.

Ні, не хочу я так жити,

Краще буду вчитись, вчити

І писати, і читати,

Розум буду розвивати.

Цікаво та весело промайнув час в компанії Буратіно, Лікаря, який лікував книги,Баби Яги яка хотіла зловити та покарати Буратіно за те що він

подарував чарівного ключика  Знань дітям, щоб вони могли багато читати та багато знати.

Глядачі, а це були учні 1А класу ЗШ №1 разом і своєю вчителькою Орловою О.В, та батьки були у захваті від такого дійства.Та ще довго не хотіли розходитися, вибирали нові книги, які нещодавно наша бібліотека отримала, та гралися. 

Майстер клас "Українська писанка"

Чудовий майстер-клас до Великодня для працівників Тульчинської центральної районної бібліотеки, та постійних читачів,провела Антоніна Мороз, завідуюча сільським клубом с. Маньківки. Більшість з нас вперше розмальовувала писанку. Дуже сподобалось. Особливо Сірожі,нашому постійному читачеві, він так старався. Ми також, Всі залишилися задоволенні. Антоніна також розповіла історію виникнення писанки, про символи які зазвичай використовувалися в нашому регіоні. Потім ми приступили до розписування писачками воском, занурювали яйці в фарбу. Після довгих старань у нас вийшли чудові писанки.

 Антоніна привезла свої роботи до Великодня: картини вишиті, ікони вишиті бісером, розписані писанки, витинанки, яйце страуса розписане. Вона майстер на всі руки.