«Я поведу тебе в музей»

Згідно проекту «Літо, книга, я – і друзі» сьогодні наші  маленькі читачі разом з бібліотекарем Юрківською Л.І. відвідали краєзнавчий музей нашого міста.

У кожному регіоні України існує багата  історична спадщина, яку неодмінно треба використати в роботі з читачами. Жоден підручник чи посібник не дасть дітям такого багатого матеріалу, про який зможуть розповісти музейні експонати, пам’ятки історії та культури Музейні експонати є відбитком визначних подій історії України, героїчних подвигів і трудових звершень українського народу. Музейні реліквії – своєрідні   “голоси історії”, які являють собою значний ілюстративний матеріал. Знаряддя праці, зброя, одяг, предмети побуту, особисті речі видатних історичних діячів, документи, нагороди, фотографії, різноманітні джерела допомагають дітям відчути історичну епоху і справляють на них велике враження.

Сьогодні, коли наше суспільство повертається до національних джерел, до історії народу, до традиційної обрядовості, фольклорних та етнографічних скарбів, що сягають у глибину сторіч, то співпраця нашої районної  бібліотеки для дітей з краєзнавчим музеєм дала змогу дітям ознайомитися як з культурною спадщиною минулого нашого краю, так і з мистецтвом сучасних слов’янських майстрів кераміки.

Також діти мали змогу ознайомитися з експозиціями, присвяченими предметам старовини: одягу, посуду, меблям. Великий інтерес викликали у дітлахів археологічні знахідки, дикі звірі та птахи слов’янщини.

Це знайомство залишило в душах дітей великий емоційний слід і стало початком виникнення інтересу до історії рідного краю, природних красот та сучасного життя міста.

Народознавче свято «Ой на Івана, ой на Купала»

В рамках програми «Літо, книга, я  - і друзі» районна бібліотека для дітей організувала свято Купала. На свято завітали діти з ортопедичного санаторію , які традиційно щосереди об 11.00 відвідують нашу бібліотеку під час літніх канікул.З вступним словом до дітей звернулася бібліотекар Ніцак В.П., яка розповіла, що свято купала є одним із найдавніших і найбільш улюблених у народі. Це час літнього протистояння сонця, коли настають найкоротші ночі та найбільші дні, а за народним повір’ям трави і квіти набираються найбільшої сили. В основі купальських обрядів лежать культи вогню, води, рослинності. Купальські вогні це відгомін культу сонця, купальська вода – символ цілющої сили, папороть – символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево – родючість і щастя. Валентина Павлівна також наголосила, що як кожне народне свято, день Івана купала супроводжується багатьма своєрідними обрядами і піснями. В давнину все село збиралося біля річки. Там запалювалося священне вогнище, що виступало символом небесного сонця. Воно мало горіти цілу ніч, а бажаючі, особливо парубки і дівчата, перестрибували через нього. На свято Купала дівчата обов’язково ворожили: вони зазделегідь плели вінки, вставляли в них свічку і пускали річкою. Якщо вінок добре пливе і горить свічка, то дівчина цього року одружиться, якщо вінок крутиться на місці, то  «доведеться дівувати, а якщо у когось вінок затоне, то це вже віщувало нещастя». Парубки намагалися спіймати вінок своєї коханої, це означало, що вони проживуть все життя в парі. Потім діти разом з зав. бібліотекою Сороковою Л.М.  збирали квіти і плели з них віночки.  Дівчата у віночках, сплетених з польових і  садових квітів, водили хороводи навколо Марени, яка теж була з віночком на голові. Ніцак В.П разом з вчителями ортопедичного  санаторію Мельник Є.І. і Сірук С.С  провели з дітьми різноманітні розваги, конкурси, вікторини, ігри. В кінці свята зав. бібліотекою провела коментований огляд літератури на тему   «З волошки тепле літечко плете віночки».